Валентин, Київ
Доброго дня!
Розказувати про власні вчинки ну якось зовсім не зручно.., проте хочу розповісти за свого колегу, якого звуть Костянтин. На нашу думку він дійсно заслуговує звання справжнього КОЗАКА. Справа в тому що він активно виховує 3-х маленьких діточок. Ні, дружина є, все норм, проте вона покі що не працює, та й заробітна платня в неї була така мала, що соромно оголошувати. Та ви би бачили очі нашого козака, коли він в ранці з невиспаними очима розказує про справи малят: як вони будували хатинку, мили разом підлогу, ходили по ліки щоб вилікувати сестричку.. )) З роботи в пакетику він обов’язково несе до дому продукти, іграшки, сюрпризи.. і сумує коли доводиться їхати в одноденні відрядження. Коли хворіли дітки і знаходились в лікарні, він брав відгули і весь час був біля ліжка. Ми ніколи не чули від нього що він втомився, має труднощі, мала заробітна плата.. Навпаки, Костя може сам допоможе (не фінансово звичайно), порадить по машині, столярним справам, огороду.. У нього завжди все добре, бо він козак і має незламний дух, мужність і волю!
