Святвечір в українській традиції - це особливий час очікування, тиші та внутрішнього зосередження. Святкова вечеря цього дня не просто трапеза, а сакральний обряд, де кожна страва має своє значення. За звичаєм на столі повинно бути 12 пісних страв, які символізують апостолів і повноту духовного кола.
Центральне місце займає кутя - головна страва Святвечора. Вона уособлює життя, безперервність роду і надію на достаток. Зерно означає відродження і працю, мед - радість і благословення, мак - пам’ять про предків і захист. Кутю готують з особливою повагою, адже саме з неї починають вечерю.
Узвар є другим обов’язковим елементом столу. Напій із сушених фруктів символізує здоров’я, очищення і солодкість життя. Вважалося, що смачніший узвар, то благополучнішим буде рік.
Інші страви теж мають власну символіку:
- пісний борщ або грибна юшка - родинний затишок і тепло;
- вареники - достаток і добробут;
- голубці - єдність і згуртованість родини;
- риба - віру і духовну чистоту;
- квасоля або горох - силу та витривалість;
- тушкована капуста - простоту і стабільність;
- пісні млинці чи пампушки - щедрість;
- салати з буряка чи квашених овочів - зв’язок із землею;
- хліб або калач - життєву основу і гостинність.
Усі страви готуються без м’яса, яєць і молочних продуктів, адже Святвечір завершує піст. Вечеря починається лише після появи першої зірки, яка символізує народження Христа і світло, що приходить у світ.
Нагадуємо також
рецепти пісних страв з гарбуза.