Назад у школу, чи Згадати все!

Якось в 9му класі зробили нам дискотеку між двома класами. Хлопці деякі напились) І один з них був настільки п'яним, що його привели додому, подзвонили в двері, підперли його і втекли. Мати була в шоці. У школі великий скандал. Більше нам дискотек не робили)

Це було в далекому 2006 році. На той час я учень 6 класу Львівської спец-школи інтернат для незрячих сидів на уроці географії на який прийшла до нас молоденька студентка практикантка. А я на той час за своєю поведінку сидів на першій парті. І от починається урок вона починає подавати тему А у мене 13 хлопця починає проявлятися рефлекс збудження. І я думаю як би до неї доторкнутися. Я тоді ніби випадково скидааю з парти свій засіб для письма і коли нахилився випадково зловив її за ногу. Перша її реакція вона засміялася, А у нас в класі майже всі незрячі нерозуміли чого викладачка сміється. І на протязі цілого уроку я намагався її якось зачепити. Ів кінці уроку вона задала мені логічне запитання. Чи знайшов я свій грифель? Я відповів їй що знайшов свій грифель і ще щось цікавіше і приємніше до тіла. Звичайно що потім була окрема розмова в мене з нею . Мало що бракувало щоб не дійшло до деректора, але в результаті ми з нею певний період були хорошими друзями.

1985 рік, розпочалася масштабна антиалкогольна компанія.Наш 10 випускний клас, 36 юних хлопці та дівчата, і нам заборонили відзначати випускний вечір. Після вручення атестатів ми змушені іти були додому. Але ми придумали все-таки його відсвяткувати за селом у лісі.яХлопцв побудували курінь з гілок, дівчата накрили стіл.Скажу, що антиалкогольна компанію ми підтримали.Нічого поганого тієї ночі не сталося .Вночі пройшов дощ і ми через поле кукурудзи брели зустрічати сонце. Коли зранку на те поле вивели учнів на практику, і учителю кинувся в очі слід на полі де пройшло 36 випускників.Почали виясняти що то було, і тоді все відкрилося. Було директорське розслідування, нас викликали до школи , розпитували що ще ми робили. Дійшло до районного відділу освіти.Когось зняли з роботи. Вже пройшло 40 років від того антиалкогольного випускного.Усі ми стали хорошими людьми, вибачаємося, що так сталося, але цей випадок був самим щонайбільше запам'ятався.

Вітаю.
Закінчив я школу давно, в часи coco jambo, ))
Почув нещодавно один анекдот, котрий нагадав мені одну пікантну історію зі школи. Почну з анекдота:
- Ірка, а ти пам'ятаєш як нас прибиральниця зловола під сходами, коли ми купили?
- Ага... Добре, що одягтися дала...
- Ага...
- Ага...
Ну так от, хоча це було не під сходами, а в шкільній роздягальні, і дівчинку з паралельного класу звали не Ірка, але в 11 му класі була така історія.
Хочу сказати : ПАНІ СТЕФО! Дякую, що Ви дали нам одягнутися, не наробили крику, і нікому нас не здали))
Правда потім, як Пані Стефа бачила нас разом у школі - лукаво посміхалася і махала пальчиком но-но-но ))

P.S. Якщо Вам сподобалась моя історія, сміло її можете озвучити, але додзвонитися до мене не можливо, бо перебуваю в місцях де бахкає, бумкає і робить))

На уроці хімія вчителька питала чи усім видно та зрозуміло опит з хімічними реагентами. Усі кивали, тільки майбутній вже мій чоловік, голосно так: -Ні, не видно повторіть ще раз тільки можливо більше реагентів, бо заднім партам не видно зовсім. Вчителька ще раз усе змішала тільки в більших пропорціях. Спочатку воно шипіло, пвнилося а потім фонтаном піднялося у стелю і як чорним бахнуло. Результат, багато вчительського крику і нова стеля поділена руками тих, кому не видно.

В школі,в старших класах класним керівником була вчитель фізики, дуже строга і булр в неї правило,отримав двійку,приходь через день на 7,00 ранку і перездвай тему і отримаєш трійку.В кабінеті фізики в неі була лаборантська з скляноі ,товсті плитки,так ми напередодні самостійноі чи контрольноі залишалися чергувати,тобто прибирати в кабінеті, та тільки вона виходила,ми пересадили через верх ,знаходили всі варіанти своїх завдань,вдома вирішували і в залежності кому яка оцінка потрібна,робили пару помилок,і так уникали ранніх підйомів і парездач. І до речі на ць. ому можна було і підзаробити,особливо від старших класів.

були в 9 класі 1994 рік, і в класі української мови висів портрет Шевченка Тараса Григоровича, а ми на перерві наверх прикріпили плакат термінатора, пока вішали, прийшла вчителька, а той хто вже вішав на стіну не бачив її, і ніяк не міг попасти, і каже, от бляха непопаду, і тут вчителькавже не витримала і видала, щас як попаду, далі звичайно було продовження історії, трохи перепало нам. Частенько при зустрічі згадуєм тепер цю історію.

Згадуеться як був урок історії вчитель лисуватий вів його!Так ось подруга поспорила що серед уроку підійде до вчителя і гребінчиком причеше його!!!Вона те і зробила а ми всі від сміху лежали !!!ЛИШЕ вчителю було не до веселощів-а потім і Оленці що зробила той кіпіш!!!

Чергували з подругою у столовій! Вирішили що в класі всі і так ситі мвкврони залишили а котлети 25 шт зіьрали і пішли на вулицю годувати котиків та собак !!!Потім отримали як то кажуть по повній!!!

Доброго дня,в 2003 році поступила до шко
ли рідного міста Сєвєродонецька та в перший же день загубилася та загубила шкільний рюкзак,прийшла додому почала вчити домашнє завдання, зрозуміла,що без шкільних речей,побігла разом з батьками шукати шкільні реч)))і,з задоволенням згадуємо цю історію кожного року з батьками,не зручна та прикольна історія,яка завжди підіймає настрій))))

2 ний клас. - суперпопулярна іграшка лізун; в моїх руках. Пару моментів жонглювання і вона майстерно висить на стелі... і я розумію так не можна - беру стілець, деревʼяну швабру і пробую зняти... що вам сказати лізуну дуже сподобалося на стелі і він усім своїм слизом за неї тримався як міг - в результаті плями і смуги слизу на 60-70 см розмазаного лізуна шваброю.... Маму викликали в школу, мама потім відмивала і зафарбовувала білою фарбою... а я ... я прлучила, але то вже інша історія

Вітаю! А ви закриваєте рота рукою, коли позіхаєте? Я- закриваю, десь із 1971 року! Десь у 6-7 класі о 8-ій годині був "нульовий" урок із німецької мови. Викладачка (Маїна Вікторівна, покійна вже на жаль) була ще й класною керівничкою, - сувора, але справедлива. Ми ж, жовторотики, сиділи і відверто позіхали. Маїна Вікторівна, вже не стерпівши від нашої поведінки, провела сердито виховну хвилину: "Ви думаєте, мені приємно заглядати у ваші роти? Хоч би прикривали роти рукою!" Отак часом хвилина повчальної злості запам'ятовується на все життя. І ми вдячні за таку науку. Тим паче тепер, коли нам уж далеко за 60.

Одного весняного,сонячного,теплого дня ми вже ну зовсім не хотіли вчитися на останньому уроці.Бо погода зовсім не сприяла цьому,всі хотіли гуляти на вулиці.І перед уроком ми попросили вчителя,чи вона б могла нас усіх відпустити з останнього уроку,але вона нам категорично відмовила і розпочала урок.Через деякий час вчитель сказала,щоб ми самостійно продовжували робити завдання і сиділи тихо,бо їй потрібно ненадовго вийти з класу.Наш клас знаходився на першому поверсі і коли вона вийшла з класу,то хтось подав ідею всім втекти з уроку через вікно,бо на коридорі могла бути вчитель.І так як вікно було не високо від землі,ми всі на це погодилися.Швидко зібравши речі у портфелі ми радісно втекли з уроку через вікно.Звичайно на другий день у нас була виховна година,як ми могли таке зробити і зауваження у щоденнику для батьків,але це було на другий день...

Ця історія трапилася у новорічні свята, ще 1980 року. В школі була ялинка та маскарад. Тоді всі готували собі костюми на свято, купували їх чи робили самі. А мені мама десь купила чорний костюм ворони. Мені було дуже соромно, але я чомусь все одно вдягла його і пішла так. Досі пам'ятаю як заздрила подружкам, які були хто ромашкою, хто сніжинкою. На святі був конкурс на найкращий костюм, і я виграла у ньому книжку, мабуть за оригінальність. Навіть досі залишилося фото з того Нового року, та спогади на все життя ????

Пам'ятаю ці шкільні дискотеки ,які проходили в спорт залі школи.Зазвичай для молодшої школи були на 18:00 і до 20:00,а для старшої школи з 20 по 22:00.Вхід був 1 гривня ,і завуч школи на вході збирала ці гроші.Одного разу пройшла інфо ,що дискотека буде в Чт ,хоча зазвичай була по п'ятницям.І ми з моєю подругою пішли .Вирядилися ,в очікуванні побачити хлопців з паралелі ,які нам подобалися.Але коли зайшли ,побачили ,що всі діти на голову нижче.І тоді ми зрозуміли ,що це було диско для дітей молодших класів.Але ж за вхід - 1 гривня була заплачена ,то треба ж було вже танцювань ,щоб не пропадали гроші.І ми були там в топі .Нас всі ці хлопчики-малюки запрошували по черзі на медляки ,і так з гордістю дивилися на друзів ,тіпу з якими дорослими тьотями вони танцюють).На майбутнє ми уважніше читали афішу дискотек.

Це було в далекому 1985 році,я тоді вчився в 7 класі.Вчилися в другу зміну,був урок співів.У одній із однокласниць батько був моряк далекого плавання і він привіз західний пікантний журнал(порно картинки).Цей журнал принесла в школу моя однокласниця і на уроці співів його роздивлялися,передаючи по партам,ясно що було не до співів.Вчитель співів помітив,що щось не те і забрав цей журнал,урок продовжився.А після урока вчитель довго не віддавав журнал,мабуть теж було цікаво його передивитися.Вот така історія.

Любив дуже в школі фізику,і досі пам&'ятаю закон Ома, і майструвати полюбляв,і досі полюбляю все сам робити, і зробив я макет електро магніта,на тему електро струму по фізиці, а потім вже як мій малий ходив до школи,якось прийшов і розповідає що на уроці фізики їм розповідали про електронні прибори, і вчителька показувала макет який я зробив,малий каже що йому було дуже приємно і мене така гординя взяла...
Дуже приємно згадати який я молодець був)

Досі пам'таю як новий хлопчик з'явився в нашому класі,і я зрозуміла що сподобалось йому і від по фамілії мене обзивав, мене це бімило,і я впіймала його і виламуючи палець запитувала як мене звати,пока він не відповів вірно,і так він до мене всю школу по імені, ласкаво Анічкою звав)

Був десь у 6 класі,верше вересня,батьки мене нарядили,костюмчик, біла сорочка, прийшов до школи, всіх був радий побачити,перед лінійкою всіх вигнали на вулицю, і ми з хлопцями пішли на спорт майданчик час каратати,на спор з хлопцем розкручували друг друга на каруселі,і я не втримався,вилетів,сам майже цілий,а ось біла сорочка вже була зелена, порвав коліно на брюках і рукав,ще й у пиляці весь,так і пішов на лінійка,довго з мене потім сміялись і згадували мій день знань)))

як у дівчинки, то в мене є історії про одяг) історія трапилась на випускному, але це був не 11 класс, а коли перехідний етап, перед останніми вищими класами. Ми з мамою обирали плаття на цю величну дату, що саме таке важливе для дівчинки, в чому саме ти прийдеш, як тебе оцінять одноклассники та загалом, яке ти справиш враження. Знайшли дуже цікаве плаття, воно мало навіть такий тип вечірнього плану виходу, гарне - дуже гарне. Зараз опишу, шо воно з себе представляло. Воно складалось з двух частин, нижня це типу атласна сорочка на бретельках, чорна сорочка, а зверху типу в'язаного ажурного гипюру з люрексом, також чорний але за рахунок невагомості ажуру та сріблястого люрексу, ефект був вау вау. Довжина плаття була до коліна та ще плюс атласний комірець. Коротше, плаття того варутвало шоб вийти в ньому в шкільний світ на бал так мовити. І ось настає довгожданна подія. Мама зробила мені гарну зачіску дульку, до плаття пасувало, те що треба. І начебто нічого не віщало лиха. Максимум на що я могла розраховувати на той вечір, що я з хвилювання забуду слова, які ми готувались до виступу для подяки школі/вчителям. І ось сталося те що сталося. В кругу друзів/однокласників на зазначеному вечорі, кидаю мимоволі погляд в толпу і бачу свою подругу, з якою ми зростали разом в одному дворі, в школу пішли в один клас. Що я бачу, я бачу подругу Тетянку, жах... я її бачу в таком ж самому платті як у мене... це просто просто жах. Я розумію шо в нас невелике місто)) і такий варіант міг би бути, але раніше такого не траплялось це по перше, і по друге ми з мамою не думали, що ще хтось прийде в такому платті бо наче нам його продавали як ексклюзив)) Бо сей день я пам'ятаю це плаття, наче навіть досіть воно у шкафу у батьківському домі. Шо цікаво я не пам'ятаю чи робити ми з цього приводу спільне фото з Тетянкою шоб поржати з роками, бо тоді нам пено було не до сміху)) Треба буде підняти архіви фотоальбомів та глянути чи є саме спільне фото на св цих платтях)