Музичні кумири 90-х та їхні фінансові історії: уроки успіху та провалу

Дев'яності подарували Україні справжніх зірок – "Скрябін", "ВВ", "Територія А" формували музичні смаки цілого покоління. За яскравими прожекторами ховалися мільйонні гонорари, але також і фінансові помилки, які руйнували кар'єри швидше, ніж створювали.

Від "Скрябіна" до "ВВ": як українські зірки 90-х заробляли мільйони та втрачали все за одну ніч

Дев'яності – золотий час української естради, коли Андрій Кузьменко створював культові хіти "Скрябіна", а гурт "ВВ" підкорював серця слухачів по всій країні. Музиканти почувалися на вершині світу, концертні тури приносили нечувані гонорари, CD-диски розходилися рекордними тиражами, продюсери боролися за контракти з перспективними артистами. Та українська економіка була нестабільною – одна економічна буря могла знести все назавжди.

"Скрябін" почав з синті-попу та техно, потім перейшов до поп-року. Гурт швидко здобув популярність після виступу на "Території А" у 1996 році, де перемога була заздалегідь запланована продюсерами.

За червень 1997-го музиканти дали 22 концерти, що негативно позначилося на працездатності. "ВВ" з Херсона досягли шаленої популярності після альбому "Смажений кабанчик" у 1998 році, тираж якого побив усі рекорди продажів в Україні.

Проблема була в тому, що артисти не розуміли, як управляти грошима. Зірки витрачали все на розкіш і статусні речі, а коли гроші закінчувалися, доводилося шукати кредит з поганою кредитною історією – бурхливе життя та нерегулярні доходи псували репутацію в банках.

Музиканти звертались до сумнівних кредиторів, не читаючи договорів. Менеджери нерідко обдурювали довірливих виконавців.

Економічна криза 1998 року стала випробуванням для шоу-бізнесу. Російський дефолт спричинив девальвацію гривні з 2 до 4 гривень за долар. Експорт в Росію становив понад 30% торгівлі, тому кризові явища вдарили по всіх сферах. Концертні тури припинилися, продажі дисків впали. Багато артистів опинилися без засобів буквально за одну ніч.

Епоха "Території А" та MTV: фінансові стратегії артистів, які визначили покоління та їхні наслідки сьогодні

17 вересня 1995 року на ICTV стартував "Територія А" – перша "фабрика зірок" в Україні. Програма виходила щодня і визначала музичні смаки цілого покоління. Спочатку було 5 місць у хіт-параді, потім 10, згодом – 20. Щотижня два учасники залишали програму, натомість стартували нові кліпи.

Участь у "Території А" означала не просто популярність, а реальні гроші. Артисти розуміли, що потрапити в хіт-парад – шанс на багатотисячні гонорари з концертів, рекламні контракти та продаж альбомів.

Поява музичних кліпів відкрила нове поле доходів, але вимагала серйозних вкладень. Зйомка якісного відео коштувала тисячі доларів – величезні ризики на початку кар'єри. Деякі виконавці позичали гроші під заставу майна або зверталися до сумнівних інвесторів.

Коли українське MTV почало мовлення у 2007 році, канал створював нові можливості для реклами, але вимагав постійного оновлення іміджу. Інвестиції в сценічний образ, костюми та продакшн могли досягати десятків тисяч доларів на рік.

Багато зірок робили ставку на швидкий успіх, створювали лейбли, відкривали бутіки, інвестували в ресторанний бізнес. Коли прийшла нестабільність кінця дев'яностих, ці активи стали тягарем замість доходів.

Сьогодні наслідки тих стратегій відчуває вся індустрія. COVID-19 та повномасштабна війна показали крихкість підвалин українського шоу-бізнесу. Артисти, які не навчилися диверсифікувати доходи та створювати резерви, знову в скрутному становищі.

7 фінансових помилок зірок 90-х, які допоможуть вам уникнути кредитних проблем та побудувати стабільне майбутнє

Аналізуючи досвід українських музикантів тієї епохи, можна виділити типові помилки, актуальні для всіх з нестабільними доходами.

Не відстежені роялті та доходи стали справжнім болем індустрії. Виконавці довіряли менеджерам та продюсерам усі грошові питання, не контролюючи потоки. Результат – "зникнення" мільйонів гривень авторських винагород та гонорарів.

• Відсутність планування призводила до того, що артисти витрачали всі гроші в періоди успіху, не створюючи резервів на "чорний день". Коли популярність спадала або починалася криза, не залишалося коштів навіть на базові потреби.

Залежність від посередників робила музикантів заручниками лейблів та концертних агентств. Довгострокові контракти з кабальними умовами позбавляли артистів можливості самостійно приймати рішення.

• Відмова від диверсифікації означала, що вся увага зосереджувалася на одному джерелі доходів – концертах або продажу дисків. Коли ринок змінювався, виконавці втрачали заробіток миттєво.

Несвідомі кредити та позики використовувалися для підтримання статусу. Зірки купували дорогі автомобілі, нерухомість у кредит, не розраховуючи реальні можливості повернення боргів. 

• Непрозора структура команди дозволяла недобросовісним партнерам використовувати довіру артистів. Відсутність чітких договорів призводила до розкрадання коштів та правових проблем.

Ігнорування довгострокових наслідків змушувало зірок приймати швидкі рішення заради миттєвої вигоди, не думаючи про репутацію та майбутню кар'єру.

Ці помилки не втратили актуальності й сьогодні. Будь-який фрілансер, підприємець чи творча особа може опинитися в подібній ситуації, якщо не контролює доходи та витрати, не створює резервів.

Інформація розміщена на правах реклами