Наша історія Кохання. Початок

Доброго ранку, а я працювала керуючою продуктовим магазином? а мій чоловік зі своїм другом зайшов за морозивом, розговорилися і через пів години отримала пропозицію руки і серця, через три місяці одружилися, разом 20 років ❤️

Привіт улюблена хвиля)
Розповім свою історію кохання, довго вагався, і ось нарешті вирішив написати.
Все почалося з підробітку в Києві, до якого я поїхав років у 18, там вже працював мій друг на той час, я на зимових канікулах поїхав до нього трохи підробити, як з'явились гроші - відразу поїхали по місту гуляти, приятель як "місцевий" все розповідав, показува і ми вирішили піти на коток, хоча я погано міг їздити на ковзанах, але було цікаво, і ось ми на льоду, як не як получается, і передо мною вискакує дівчина, і я її збиваю з заду, хаgаючись за груди,за що отримав ляпаса, но я то зробив щоб втриматися на ногах. Після інциденту я вирішив загладити свою провину і запросив дівчину на каву, вона погодилась, під час розмови виявилось що вона також з Краматорську і приїхала до подруги. Ми продовжили спілкуватись і я зрозумів що це не випадкова зустріч була,бо ми вже разом 16 років.
Ось такий тісний світ, хтозна де зустрів дівчину зі свого міста, це судьба, чи не так)?

Історія кохання під назвою "СТАТУСНЕ ПРІЗВИЩЕ"

Привіт улюблене радіо! Розкажу вам мою історію!
Я військовослужбовець, проходив реабілітацію після поранення в шпиталі. І одного разу мій лікар - реабілітолог (який на той час вже став як рідний брат) каже мені: "друже, а ти не хочеш спробувати завести нові стосунки? В мене є знайома, лікар, друг сім'ї, красуня, але дуууууже норовлива і показує мені її фото в соцмережах. Я дивлюсь і такий: вау.... рудоволоса красуня, а я весь у шрамах.... куда мені до неї..... і кажу: "та ні, друже, напевне ще рано про це думати в моєму стані!".
Але пройшло пару днів і я вирішив знайти її в соцмережах (адже запамятав як вона була підписана "Dr.Ket")...Знаходжу.... переглядаю дописи, світлини.... лайкаю їх і розумію, що лайки вона побачить тому і пишу:
"Привіт, Прошу вибачення, Ви мене не знаєте, але мене дуже хотів з Вами познайомити наш спільний друг! От я і зайшов на сторінку... Пробачте, що потурбував...."
Через пару хвилин приходить відповідь: "Мені про Вас теж розказували, ну щож будем знайомі..."
Так ми почали спілкування в мережі а через деякий час вона почала мене навідувати в шпиталі.....
Після кожної зустрічі я все думав: чого мій товариш казав що дужеее норовлива, проста, цікава, красива дівчина з якою легко і затишно.
І от одного разу вона приїхала до мене коли мене відвідували мої бойові побратими.... я їх почав знайомити і такий: "Друзі, це моя Катруся!"
І тут моя Каруся простягає руку для знайомства і каже6 "Катерина, ДРУЖИНА Катерина..."
Всі в шоці.....але я в найбільшому, думаю такий: "ого, оце поворот".....
А ввечері проводжаючи її запитую: "Катрусь, мені дуже лестять твої слова, але я не очікував що ти представишся моя дружина, я ж ще не освідчувався тобі"
А Катя: "Так я поки не твоя дружина, в мене прізвище Дружина, Дружина Катерина..."
І ось тоді я зрозумів, прізвище дружині змінювати не потрібно, потрібно змінювати статус.....
Прізвище не змінили, тепер Катруся Дружина дружина.

P.S: я не знаю зацікавить моя історія вас чи ні, але будете знати, що і таке буває в нашому беремному житті.
Якщо всеж я буду в номінантах то скоріш за все я не зможу бути з вами у прямому етері (адже я після поранення і далі продовжую військову службу, мобільного зв'язку тут не буде а інтернет такий собі) ... можете озвучити мою історію від мого імені самостійно.
А якщо моя історія щей виграє, то подарунок попрошу надіслати моїй ДРУЖИНІ Катерині, а я коли повернусь то обіцяю не тільки спати на тій постільній білизні.

Бережіть себе!
Все буде Україна!

Я продавав ортопедичні матраци в магазині, і там зустрів майбутню дружину. Вона прийшла як клієнтка, я підібрав ліжко та матрац. Як звати ії та номер телефона в мене був. Почали зустрічатися. Мені подобається серіал друзі, особливо героїня Рєйчел, та мріяв зустріти дівчину з таким ім'ям. В моєї жінці ім'я Рахіль, англійської це буде Рєйчел! Коли я дізнався що вона ще консервує, то я зрозумів що це моя половина!

Доброго дня, любиме радіо) Ми с дівчатами знімали квартиру в районі Молдаванка) Там дуже колоритне помешкання та сусіди))) Так вечором ми з дівчатами повдягали індійські сарі (подружка захоплювалася культурою індусів) та пішли по приколу прогулятися по вечірній Молдаванці) Біля воріт ношого двору зустріли двох хлопців, розговорилися.... і один з них питае: "А де Ви живете?" Я відразу почала розказувати, де ми мешкаємо)))) номер будинку... де проживала жіночка,з собачкою... шо собачка.... шо та сама жіночка любили лаятися)))) Хлопці мовчки слухали... а потім зьясувалося, що там мешкає той самий хлопець, який запитав, де ми мешкаємо))) Тепер та сама жіночка - моя свекруха! Живемо вже 25 років разом, маємо двох синів! А побралися ми....29 лютого!!!! Зараз чоловік воює на Донецькому напрямку вже майже 4 роки! Зараз у відпустці...с аме 14 лютого вже треба вирушати знов на цю кляту війну!((( Но вірю, що все буде добре! Дякую за увагу❤️❤️❤️Слава Україні!

Познайомились з дружиною в інтернеті. Стандартно переписувались. Одного разу дружина виставила обʼяву у себе на сторінці, що знайома продає сніговиків ⛄️ ручної роботи. Вирішив купити, щоб побачитись вживу. Після того як зустрілись, почали зустрічатись та згодом одружились. Вже майже 5 років одружені та щасливі завдяки маленькому сніговику ручної роботи ❤️

Доброго дня.
З моїм чоловіком ми познайомились, коли я вже була заручена.
За місяць до мого весілля ми були свідками на весіллі його брата. І щось між нами заіскрило. Та весілля скінчилось і ми повернулись до свого життя. Я вийшла заміж, прожила з чоловіком 1,5 роки, зрозуміла, що в ньому дуже сильно помилилась і подала на розлучення. І тут він мені подзвонив. Теж намагався побудувати стосунки, та не виходило. І ми зрозуміли, що одне до одного дуже не байдужі. З тих пір ми разом, вже 12 років. Люблю його безмежно! Він той чоловік якого я шукала все життя!

На початку 2016 року я вирішила, що хочу піти в спорт зал, зайшла дізналась ціни і на цьому все, пів року не могла туди дійти. Нарешті в кінці літа ще раз зашла і домовилась про тренування з тренером і купила абонемент. Всього було два тренера, і я потрапила на тренування до свого майбутнього чоловіка. Пару місяців ми займались як клієнт-тренер, а потім він наважився мене запросити на побачення. Зараз в нас сім`я, син 6 років і собака)))

Наша історія кохання почалася… максимально театрально.
І це не метафора.
Ми зустрілися в театрі.
Я — акторка (драма, емоції, пафос, «я так бачу роль»).
Він — звукооператор (спокій, техніка, кнопочки, «ти в мікрофон говориш, чи в космос?» ????).
І, як у всіх хороших історіях, спочатку ми були просто друзями.
Тими самими друзями, які «ой, та ми просто в кафешку»,
«ой, та ми просто по келиху»,
«ой, та ми просто… ну ще один келих»
Якось дуже природно ми проводили час разом:
сиділи, сміялись, випивали, обговорювали життя, театр, людей,
і навіть не підозрювали, що це вже не зовсім дружба.
А потім стався той класичний момент.
Коли в якийсь день ти дивишся на людину і думаєш:
«Стоп… а чого він такий класний?»
Наше перше побачення було максимально романтичним — суші-бар ✨
Бо що може бути кращим для початку великої історії кохання, ніж
сидіти красиво і намагатись не впустити рол у соєвий соус.
На той момент я жила з подружкою на квартирі,
і, чесно кажучи, ніхто тоді не думав, що все стане настільки серйозно.
Але життя, як хороший режисер, вирішило інакше.
Разом ми вже більше трьох років.
І за цей час у нас назбиралось все:
спільні сміхи,
спільні вечори,
спільні «що будемо їсти?».
І один дуже особливий момент.
Він зробив мені пропозицію на 8 березня ✨
(і це був найкращий подарунок, який точно не зав’яне).
А ще у нас в одному місяці день народження — в серпні ☀️
Тому кожне літо в нас подвійне свято, подвійний торт і подвійні «а хто старший?»
Якщо коротко — ми почали як друзі,
а стали командою.
Театральною, трохи шумною, інколи дуже смішною,
але дуже нашою історією кохання ✨

Наша історія кохання почалась зовсім несподівано — у звичайному гуртожитку.
Ми з ним спочатку були просто друзями. Спілкувались, проводили час у компанії, грали в теніс, настільні ігри… Нічого особливого, просто приємне знайомство і дружня атмосфера.
Але одного вечора все змінилося.
Ми грали в Еліас разом з друзями. Сміялися, підказували слова, сперечалися — як завжди. І от в якийсь момент ми сиділи один навпроти одного… і раптом просто зустрілись поглядами.
Це був такий погляд, який неможливо забути.
Наче час на секунду зупинився.
І в той момент ми обоє відчули — щось сталося. Я не знаю, як це пояснити… але це була іскра. Ніби сам Купідон вирішив, що досить нам бути просто друзями, і запустив у нас свої стріли.
Ми тоді нічого не сказали, але обоє зрозуміли: це воно.
І ось вже 6 років ми разом.
І я досі з посмішкою згадую той вечір і ту гру… бо саме вона стала початком нашого кохання ❤️

Вітаю, улюблена радіостанція) Наша історія кохання почалася так: одного разу мене запросили на весілля ! Я активно приймав участь у святкуванні і на свято запросили циганський колектив Ягорі, і Вона була там! Я як її побачив - відразу закохався. Вони виступили і поїхали! Із усієї інформації , що я знав це назва колективу. Пройшло трохи часу і мені мама каже, що у її колеги є гарна донька і показала мені фото, на фото і була та дівчина з циганського колективу, тепер я знав як її звати і номер телефону! І я почав діяти! Ми одружилися 31 грудня 2025 року і живемо душа в душу!

Крим ❤️1986 рік. Алушта село Лазурное. Це було кохання з першого погляду ❤️❤️. Мені 14, а йому 19. Сергія комісували і він з рідними приїхав в Крим з родиною на відпочинок. Це було кохання з першого погляду❤️❤️. Гори, море, зірки, аромати різнотравʼя кружили нам голови. Через рік мій Сергій приїхав знову до мене, після чого ми разом поїхали до Київа на тиждень. Знову листи закоханих двох сердець. У мене школа, у коханого робота. Пройшло пів року, Сергій приїжджає до мене. 10 клас, бурне кохання. Мені прийшлось піти зі школи.. я була на 5 місяці вагітності ❤️❤️. Весілля у Київі, потім в Алушті. А 4 серпня народилася наша донечка Дарія. Через 7 років народилася донечка Поліна. 2014 рік - Мій коханий іде добровольцем захищати Неньку Україну.. отримує контузію при захисті Донецького аеропорту. Госпіталь і знову на фронт. Кохання та молитви повернули його до Родини. 2022 24 лютого. Мій коханий іде добровольцем. В серпні отримує тяжке поранення. Місяць реанімації, два місяці неотложноі хірургіі. Родинна Любов та піклування про мого Коханого, професіоналізм лікарів зробило Чудо. Навікі разом❤️ Дякувати Богу ми живі. Донечкам 37 та 30 років. Коханий ветеран війні 2 групи, я захворіла на рак. … Але ми Разом і на Добре. Любов Врятує Світ і нас❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️

Познайомились на сайті знайомств, це кохання з першого погляду. Разом вже 6 років. Зустріч була назначена в людному місці, біля магазину АТБ, тому що не бачили один одного і було страшно. Після зустрічі сподобались один одному та зрозуміла по вчинкам з його сторони, що це той самий чоловік який мені потрібен.

Добрий день, ми з чоловіком познайомилися на весіллі у спільних родичів, наше перше побачення було 28 березня, а через 3 роки у нас народився синочок 28 березня, ми щасливі і у нас 2 синочка, на день Валентина чоловік мені освідчився.

Познайомились ще в 9-ому класі. Були в одній компанії. Були найкращими друзями. Все почалось з поцілунку. І наразі 12 років шлюбу двоє дітей. Закохані досі❤️

Жили в одному будинку з дитинства, в дитинстві грали разом футбол і квадрат. В підлітковому віці перестали спілкуватись. А потім випадково зустрілись в спільній компанії і закрутилось. Разом вже 19 років. Зараз чоловік захищає нас на передовій, а ми з донечкою підтримуємо його і віримо в перемогу. Чекаєм на повернення! ♥️

Познайомились у кафе під час перегляду футболу. Були технічні неполадки і матч проходив з перервами. Ми з подругою увімкнули ефір на телефоні, мій коханий попросився підсісти до нас щоб теж дивитись. Так і познайомились)

У нас був службовий роман на роботі, спочатку я думала якийсь він неадвеат з ним точно нічого не буде, але потім якось все завязалось до речі почали зустрічатись якраз сьогодні 12.02 вже одружені та 7 років разом

Наша історія кохання почалася в далекому 2017 році. Ми тоді були студентами факультету психології і приймали участь у концерті талантів. Мій майбутній чоловік Женя був ведучим, а я з сестрою мали грати на баяні дуетом. І ось перед концертом треба було віднести наші інструменти (які на хвилиночку геть тяжкі для дівчат) з деканату до актової зали. І тут я побачила його - хлопця, який зможе віднести наші баяни. Він нам допоміг і тоді виявилося, що він теж грає на баяні і закінчив музичну школу. І тут я зрозуміла, що це доля і він моя половинка. От уже ми майже 10 років разом, а одружені 3 роки. Нашому сину Оліксійчику вже 1,7 і ми щасливі разом.

В потязі